Рівненський професійний ліцей
Історія
У промисловому районі міста, в якому поєднались і праця людей, і злети розуму, і життя молодих сердець, розташований Рівненський професійний ліцей. Цей заклад є найстаршим закладом, в якому готують спеціалістів металообробного профілю.
Для підготовки кваліфікованих робітників даного профілю наказом № 18 Державного комітету Ради Міністрів УРСР з професійно-технічної освіти від 04 квітня 1966 року № 206 було створено технічне училище № 4, підпорядковане Львівському міжобласному управлінню професійно-технічної освіти. Навчальні кабінети та майстерні були розміщені в пристосованих приміщеннях по вул. Правди.
В 1970 році у зв’язку з утворенням Рівненського обласного управління професійно-технічної освіти училище було перейменоване в ТУ № 1 і лише в 1984 році у зв’язку з переходом профтехучилищ в розряд середніх, училище було перейменовано в професійно-технічне училище № 11.
Першим директором училища був Степан Федорович Король, який займав цю посаду короткий час – з квітня 1966 року по червень 1967 року. До складу учнів училища від 15 вересня 1966 року було зарахована 369 учнів, що навчалися за професіями: токар, фрезерувальник, формувальник ручного формування, електрогазозварник, газозварник, електрик, слюсар-інструментальник,слюсар-ремонтник.
В червні 1967 року директором училища було призначено Анатолія Олександровича Юшкевича, який займав цю посаду 16 років. Завдяки його зусиллям та умілій роботі з базовими підприємствами в 1973 році було завершено будівництво навчального корпусу та гуртожитку.
В 70-ті училище вийшло на передові позиції щодо підготовки кваліфікованих робітників металообробного профілю. Неодноразово брало участь у ВДНГ України. Кращий керівник гуртка технічної творчості Юра Петро Полікарпович був делегатом 5-го Всесоюзного з’їзду раціоналізаторів та винахідників, нагороджений срібною медаллю ВДНГ Радянського Союзу, золотою та бронзовою медалями ВДНГ України.
В 70-80-ті роки училище щороку готувало від 550 до 670 фахівців металообробного профілю. Випускники направлялись на роботу не лише на підприємства Рівненщини, а й за розпорядженнями Державного комітету ПТО – в індустріальні міста України. Так, випускники училища працювали на заводах Харкова, Донецька, Дніпропетровська.
У 80-ті роки училищем було освоєно випуск складної продукції – точильно-шліфувальних верстатів 3К 634 і в 1983 році училище отримало власний товарний знак за номером 75843 на виготовлення металопродукції.
Найбільша кількість молодих фахівців направлялась працювати на Рівненський завод тракторних запчастин, Рівнесільмаш, Рівненський завод високовольтної апаратури, Харківський завод «Серп і молот». У 80-ті роки в цехах металообробки Рівненських підприємств працювало 90% випускників училища. Кращі випускники училища були відзначені орденами та медалями Радянського Союзу. Орденом «Трудового Червоного прапора» нагороджені Ососкало Валентина Михайлівна та Кирильчук Володимир Петрович. Медаллю «Трудової слави» - Мельник Каленик Васильович, Петровський Володимир Петрович.
В 1990 році ПТУ-11 зайняло відразу три перших місця на Всеукраїнській виставці організованій на базі Республіканської станції юних техніків.
За час своєї діяльності навчальний заклад із своїх стін випустив більше 23 тисяч кваліфікованих робітників.
В 90-ті роки промисловість почала працювати неритмічно, розпочалась економічна криза, яка торкнулася і навчального закладу. Відсутність потреби на ринку праці у фахівцях металообробного профілю призвела до зменшення кількості бажаючих навчатися в училищі. Гостро постало питання про реформування навчального закладу та зміни підходів до формування контингенту учнів в ліцеї. Саме в цей нелегкий час на чолі ПТУ-11 став Пачебула Володимир Йосипович.
Під його керівництвом колектив училища розпочав роботу із створення навчально-матеріальної бази для підготовки фахівців, які могли б самостійно влаштуватися на роботу або відкрити власну справу. Так, в 1995 році було розпочато підготовку бухгалтерів, в 1997 році – слюсарів з ремонту автомобілів, водіїв автотранспортних засобів категорії «В», перукарів-модельєрів, з 2000 року – операторів електронно-обчислювальних та обчислювальних машин. З 2001 року училище здійснювало підготовку кадрів за такими професіями: верстатник широкого профілю, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів категорії «В», бухгалтер, перукаресій добавилися: оператор комп’ютерної верстки, слюсар-електрик з ремонту та обслуговування електроустаткування (на автомобільному транспорті), перукар (перукар-модельєр) візажист.
Рівненський професійний ліцей
Сьогодення


Навчально-виробничий процес у ліцеї здійснюється на принципах педагогіки демократизму, незалежності від політичних, громадських та релігійних об’єднань, спільній діяльності педагогічного колективу та учнів, батьків, колективів підприємств-роботодавців. Його складовими є: теоретичне і виробниче навчання, фізичне виховання та позаурочна робота.
фесійного ліцею Одемчук Марія Іванівна зайняла третє місце, достойно представивши Рівненську область.
Історія Рівненського професійного ліцею – це історія професійного успіху, творчості та доброти. З впевненістю можемо заявити – ми готуємо професіоналів!